приросту, шлюбності та розлучуваності у 2003 р.

від його якісного складу.(освіти, професійної підготовки, віку, статі, здоров,ятощо), а також від рівня його купівельної спроможності залежить ефективне функціонування та подальший розвиток еконо­міки. Впливаючи: на загальну чисельність населення, народжува­ність може сприяти як збільшенню робочої сили та споживання продукції, так і їх зменшенню. Так, через зниження народжуваності, яке почалося в країні в 1987 р., вже з 2005 р< зменшуватиметься абсолютна кількість робочої сили. Перешкодити цьому може лише механічний приріст осіб допрацездатного віку. Але, враховуючи су­часні тенденції міграції населення, коли зовнішнє міграційне сальдо «країні є від'ємним, нема підстав очікувати поповнення населення у будь-якому віці за-рахунок міграцій.

Щорічна чисельність осіб, які досягають працездатного віку, не зменшуватиметься в Україні рівномірно: у 2005 р. — зменшиться на 6,3 %, а в 2010 р. т- на 21,3% порівняно з 1996 р. Такі зміни без­посередньо впливатимуть, на чисельність робочої сили країни. Це пояснюється тим, шо найближчими роками в межі працездатного населення увійдуть особи, народжені у період підвищення народжуванос­ті, а виходитимуть за межі цього віку особи, народжені під час і піс­ля Другої світової війни, коли народжуваність була низькою. Змен­шення кількості осіб працездатного віку за період з 2005 до 2010 рр. буде пов'язано із низьким рівнем народжуваності на початку 90-х і високою - на початку 50-х років XX ст.

Вплив зниження народжуваності на якісний склад робочої си­ли, на відміну від його впливу на її кількість, є досить відчутним уже тепер і має негативні наслідки.

Зниження народжуваності призводить насамперед до скоро­чення «демографічної інфраструктури». За останні 5---10 років змен­шилася потреба в пологових будинках, дитячих яслах і садках та відповідному контингенті осіб, що їх обслуговують. Через це змен­шуються інвестиції і зайнятість у відповідних галузях, тобто знижується попит на робочу силу в них. Крім того, більшість цих за­кладів тривалий час були важливим споживачем товарів широкого вжитку і тому їх скорочення єоднією з причин: скорочення вироб­ництва цих товарів в Україні.

Зниження народжуваності, яке останніми роками загострило проблему зайнятості; працівників дошкільних дитячих закладів країни, а з 1995 р. негативно впливає на шкільні установи: зменшується чисельність учнів у початкових школах та початкових класах середніх загальноосвітніх шкіл, що зумовлює скорочення певної кількості працівників у них, передусім учителів 1-3-х класів. Загальна кількість учнів збільшилася лише за рахунок збільшення частки їх у 10-11-му класах, тобто за рахунок середніх загальноосвітніх шкіл.



Надалі кількість учнів у школах інтенсивно скорочуватиметься. В результаті істотно зменшиться чисельність учителів та обслуговувального персоналу. А оскільки більшість працівників шкіл та дитя­чих дошкільних закладів становлять жінки, то з часом загостриться проблема безробіття саме серед них..

Рівень смертності залежить від соціально-економічного розвит­ку як країни в цілому, так і її окремих регіонів, а також від добробу­ту населення, розвитку охорони здоров'я, доступності медичної до­помоги, екологічної ситуації тощо. Останніми роками в Україні усі перелічені чинники значно погіршилися, і це зумовило зростання показників смертності населення. Так, починаючи 3 1960 р., загаль­ний коефіцієнт смертності населення країни постійно зростає, за винятком періоду з 1985 до 1990 рр. та в 1995 р.

За шкалою рівня смертності ООН, коефіцієнт смертності в Ук­раїні за останні роки був найвищим серед країн Європи, а у сільській місцевості наближається до дуже високого (18,8%о у 2003 р.).

Дитяча смертність в Україні сьогодні також одна з найвищих серед країн Європи -- 9,7% у 2002 р. Особливо висока вона в райо­нах, прилеглих до Чорнобильської зони, зі складною екологічною си­туацією. За останні 10 років майже у 5 разів збільшилася кількість глибока недоношених дітей, утричі - з уродженими вадами розвит­ку, удвічі — загальна захворюваність дітей у ранньому віці. Однак при цьому слід зауважити, що за останні 3 роки коефіцієнт дитячої смертності знижується.

На чисельність робочої сили насамперед впливає смертність на­селення працездатного віку. Коефіцієнт смертності у працездатному віці людини порівняно з підлітковим хоча й повільно, але неперервно зростає, оскільки сили опору шкідливим умовам середовища змен­шуються і організм все більше стає схильним до руйнування. Але смерть у різних людей може статися в різні строки. Фізіологічне, нормальне старіння і смерть настають після закінчення робочого віку, а передчасна смерть можлива і в робочому віці. Значний рівень такої смертності негативно впливає на економіку. Адже че­рез втрату таким чином робочої сили не тільки зменшується трудо­вий потенціал, але й збільшується економічне та демографічне навантаження на нього. Так, за останні роки в Україні збільшувалися показники смертності чоловіків віком від 25 до 59 років; Смерт­ність жінок у робочому віці значно менша, ніж чоловіків; але за останні роки теж має тенденцію до зростання. Основними причи­нами різниці у смертності чоловіків та жінок є: неоднакові умови праці (частка жінок, зайнятих важкою працею та на шкідливих ви­робництвах, незначна і щороку зменшується); великий вплив шкід­ливих звичок на смертність чоловіків (алкоголізм, паління, наркоманія); біологічні особливості жіночого організму.



Найбільш продуктивний вік від 30 до 44 років, коли людина вже набула певного досвіду і має значний запас енергетичного потенціалу. Нині в Україні втрачається найбільша частка робочої сили через її передчасну смертність. З розрахунку на 1000 померлих 152 особи поми­рає у працездатному віці, 54 з яких у віці від 30 до 44 років. Найвищі показники смертності у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Кіро­воградській областях, найнижчі — в Закарпатській області.

Основні причини смертності - хвороби системи кровообігу, но­воутворення, нещасні випадки, отруєння і травми. Велике занепо­коєння викликає швидке зростання смертності в країні від нещас­них випадків, отруєнь і травм, адже при цьому гинуть переважно особи працездатного віку. і

Середня очікувана тривалість життя при народженні в країні чоловіків 62,6, жінок - 74,1 кроку (за даними 2003 р.), найменша — на півдні України (Одеська, Херсонська, Миколаївська області).

На стан здоров'я населення істотно впливають шкідливі звички (паління, алкоголізм), нераціональне харчування, надмірне моральне і психологічне навантаження, несприятливі умови праці, малорухливість, незадовільні матеріально-побутові умови.

Разом з тим загальною причиною зростання .смертності є сповіль­нення економічного розвитку в Україні і, як наслідок, зниження жит­тєвого рівня населення (неможливість придбати дорогі ліки, низько­калорійне харчування значної кількості людей тощо) та погіршення медичного обслуговування (брак належного медичного обладнання і матеріалів, безкоштовних лікарських препаратів, скорочення медич­ного персоналу тощо), Лише за поліпшення ситуації в економші, ме­дичному обслуговуванні та екології можливе зменшення смертності, особливо в до- та працездатному віці.

Низькі показники народжуваності і високі — смертності свід­чать про несприятливу демографічну ситуацію в Україні. Найгірша вона в північно-східних і східних (Чернігівська, Сумська, Полтавська, Луганська, Донецька) та багатьох центральних і південних областях. У деяких місцевостях народжуваність знижується досить інтенсивно, оскільки в структурі їх населення високою є чисельність осіб старшого віку.

Демографічна криза поглиблюється шлюбно-сімейними відносинами (табл.. 2). Рік у рік зростає число розлучень, загальна кількість яких становить близько 48% від кількості шлюбів. У 2ООЗ.рг рівень шлюбності становив 65% від рівня 1985 р. Понад 55% сімей мають лише одну дитину. Середній розмір сім'ї в Україні 3,1 особи, а може невдовзі знизитися до 3,0 -2,9. Все це значною мірою зумов­лено економічними труднощами перехідного періоду.

За прогнозами до 2015 р., в наступні 5 років негативні тен­денції у відтворенні населення України поглиблюватимуться.


8234184221985814.html
8234214032240020.html
    PR.RU™